Підрізати-підрівняти один-два кущики в своєму палісаднику, укоротити стрімко витягнувся за літо перед самим вікном невідомо звідки взявся хлист можна і звичайними садовими ножицями. Як кажуть, чик — і немає. Ну а якщо обсяг «перукарських» робіт незмірно більший? Якщо, скажімо, вирішили відформувати свій кущ так, щоб отримати з зелених насаджень свого роду скульптурні композиції: яскраві, що надають неповторний вигляд всій вашій садибі? Тут вже замість ножиць-секаторів знадобиться інший, механізований інструмент.
Достати такий у період загального дефіциту — проблема. Та й накладно: сам інструмент обійдеться, що називається, в копійку, а робота — сезонна.
По-своєму вирішив проблеми, пов’язані з формуванням куща, давній передплатник нашого журналу А. Хікматов, аспірант Ташкентського державного технічного університету, змайстрував оригінальну насадку-кусторез до широко поширеного ручного інструменту — електродрилі.
Ручного інструменту для механізованої стрижки кущів і інших зелених насаджень розроблено чимало. У тому числі й любителями-саморобниками (див., наприклад, публікацію «М-К» № 6 за 1985 рік про універсальну електрокосарку ЕКУ-1). Але у всіх конструкціях, які мені траплялися, двигуни свої, вбудовані, що, звичайно ж, не може не позначатися на вартості самого ручного інструменту.
У запропонованій мною розробці вбудованого двигуна немає. По суті, це лише високоефективна насадка до наявної практично у будь-якого господаря в кожному домі електродрилі.
1 — корпус дрилі, 2 — гвинт М5 з рифленою головкою установочний (3 шт.), 3 — стакан (Ст3), 4 — вісь-хвостовик (Ст5), 5 — гвинт М4 потайний з конічною головкою (4 шт.), 6 — кожух (Ст3), 7 — лопать (Ст5), 8 — бритвене лезо «Нева» (2 шт.), 9 — болт М3 потайний з конічною головкою (4 шт.), 10 — гайка М3 (4 шт.), 11 — планка притискна (Ст3, 2 шт.), 12 — гайка М6 (2 шт.).
Немає в конструкції мого кустореза й гостро дефіцитних сальників, «плаваючих» ножів, самоустановлюваних підшипників. Матеріали — найбільш ходові, кінематика — найпростіша (див. ілюстрації). І вага мінімальна. А для ручного інструменту — це далеко не маловажний фактор. Конструкцію мого кустореза можна навіть ще трохи полегшити (є резерв міцності й надійності!), замінивши сталеві стакан, корпус, лопать і притискні планки на дюралюмінієві.
Ріжучим елементом служать кінці лопаті, на яких кріпляться затиснуті притискними планками леза безпечної бритви. Причому останні вставляються так, що виступають на 0,6—1 мм (за ходом обертання патрона дрилі). Це виключає поломку ріжучої кромки. До того ж використання бритвених лез звільняє від постійної необхідності дбати про гостроту ріжучого елемента.
При роботі відцентрова сила стабілізує закріплену в патроні дрилі лопать з «ножами» в радіальному напрямку. Затиснуті в гніздах бритвенні леза легко рубають кущі, підстригають зелені насадження, перетворюючи монотонну виснажливу колись роботу на творчість, а самого «садового перукаря» — на скульптора, на художника з ландшафту.
Зверху лопать з «ножами» закрита захисним кожухом. У нього — дві різко відрізняються за формою половини. Суцільна виконує чисто захисні функції. Променевидна ж, запобігаючи поломці лез, одночасно служить для захоплення обрізаних гілок і напрямлення їх прямо під «ножі».
Кріпиться захисний корпус до стакана, що з’єднується з корпусом дрилі, на чотирьох гвинтах М4 (потайних, з конічною головкою). Конструкція й кріплення інших деталей зрозумілі з ілюстрацій. Особливих труднощів виготовлення розробленої мною насадки-кустореза ні в кого (впевнений!) не викличе. Не виявиться їх і під час експлуатації: інструмент зручний, простий у зверненні, надійний у роботі. Змайструйте собі такий — не пошкодуєте!
«Моделіст-конструктор» № 5’93, А. ХІКМАТОВ, м. Ташкент