В журналі «Моделіст-конструктор» № 4’2003 р. була гарна публікація про цікаві розробки членів тамбовського клубу веломобілістів: різноманітні моделі на будь-який смак з зручними м’якими кріслами, ефективними м’язовими приводами та стійкими триколісними шасі.
Серед цих оригінальних саморобок виділяється одна модель, принципово нова в середовищі веломобілів, оскільки вона, як і звичайний велосипед, — двоколісна! За конструкцією модель нескладна, хоча потребує спеціальну раму-консоль з винесеним далеко вперед кареточним вузлом. Від велосипеда ж вона відрізняється зручною посадкою водія — як на спортивному автомобілі — напівлежачи. Я з ходу змайстрував дослідний зразок і обкатав його, оскільки якось не вірилося, що можна їздити на двоколісній машині майже лежачи на спині. А ж можна, і непогано, відчуття нові й незвичні! Але оскільки раму я зібрав з двох стандартних, скріпивши їх у кількох місцях болтами, то жорсткість такої конструкції виявилася недостатньою. Тепер розмірковую над тим, як виготовити надійнішу раму (думаю зв’язатися з колегами з Тамбова). Звичайно, ця модель потребує ретельного вивіряння та пригонки розмірів, щоб ланцюг не терлася об крісло та переднє колесо, яке має бути невеликим і не торкатися шатунів при поворотах. Але це, взагалі-то, дрібниці, і в недалекому майбутньому думаю ґрунтовно осісти нового «скакуна».
В процесі роботи над цією моделлю у мене виникла, як мені здається, цікава ідея велосипеда «навпаки», коли переднє колесо стає ведучим, а заднє — поворотним (у триколісному варіанті це, можливо, і не ново).
Суть ідеї. Наприклад, відомий усім велосипед «Салют» з так званою «дамською» рамою (без верхньої горизонтальної перемички) розгортаємо «задом наперед» і кріпимо до похилої труби в прорізі рами крісло спинкою до поворотного колеса (тепер воно буде заднім). До нерухомої задньої вилки з ведучим колесом (тепер вони опиняться попереду) міцно кріпимо частину іншої рами з кареточним вузлом (вирізаних із рами старого велосипеда). Кермо встановлюємо під сидінням і шарнірно з’єднуємо його жорсткою тягою з поворотним колесом ззаду.
1 — рама (від велосипеда «Салют»); 2 — сидіння (трамвайне); 3 — проміжне розрізане кільце (труба Ø20×2); 4 — стержень (сталевий пруток Ø16); 5 — ригель (труба 1/2″); 6 — додаткова вилка (від дорожнього велосипеда); 7 — педальний привід (від дорожнього велосипеда); 8 — поперечина (труба 1/2″); 9 — тяга з вилкою (від карданної передачі с/г техніки); 10 — кермо (труба 1/2″); 11 — підшипник серії 1000900 (2 шт.); 12 — стакан (труба 3/4″ з привареним верхнім фланцем); 13 — розпірна втулка (труба Ø16×3); 14 — гайка М10; 15 — шайба
Отже, про конструкцію детальніше. В корпусі каретки (рами від велосипеда «Салют») знизу виконано отвір діаметром 16 мм, в отвір введено стержень із сталевого прутка такого ж діаметра і довжиною 620 мм, пропущений всередині підсідельної труби рами (замість стержня можна використати трубу відповідного діаметра з привареним наконечником). Верхній кінець прутка закріплено через проміжне розрізане кільце штатним клемовим затиском. На нижньому кінці прутка попередньо проточено цапфу діаметром 10 мм з різьбою М10 на кінці. На цапфу насаджено через проміжну втулку два кулькових підшипники серії 1000900. На підшипники надіто стакан, виконаний із труби 3/4″ з привареним фланцем і зафіксований знизу гайкою. До стінки стакана надійно приварено кермо (його теж можна виготовити самому — із напівдюймової труби). До нерухомої задньої вилки рами за допомогою напівдюймової труби — ригеля — жорстко прикріплено аналогічну вилку з кареточним вузлом і педальним приводом.
Ведуче колесо розгорнуто у вилці на 180°. Тепер привід (ведуча зірочка — в кареточному вузлі, ведома — на втулці колеса і зв’язувальний їх ланцюг) на веломобілі розташовується з протилежного боку, а не як у штатному варіанті — на велосипеді.
Крісло — зручне і м’яке (можна використати пластикове від трамвая) за допомогою кронштейнів міцно закріплено на рамі.
Штатне кермо знято, а до поворотної (тепер уже задньої) вилки приєднано поперечину, яка через жорстку тягу шарнірно пов’язана з підсідельним кермом. Тяга встановлена діагонально: від лівого кінця керма до правого кінця поперечини або навпаки. Таке з’єднання керма з поворотним колесом забезпечує зручність керування. Воно тепер таке ж, як і на традиційних велосипедах — машина повертає в ту ж сторону, куди обертають кермо.
В. ГАВРИЛОВ