За роки захоплення водним туризмом ми спробували кілька варіантів тележок для перевезення байдарок і спорядження. Та й у походах побачили чимало різноманітних портативних транспортних пристроїв. Але всі вони мали недоліки конструктивного характеру, що не дозволяли однаково добре використовувати їх як у коротких походах вихідних днів, так і на дорогах та стежках складних маршрутів.
Запропонована ж тележка відповідає, на наш погляд, цим вимогам. Вона була випробувана в болотистих умовах, де багато волоків.
На таку тележку можна укласти (рис. 1) дві байдарки «Салют М-52», упаковані кожна в свій пакет, а біля ручок, під ремені, ще й дві намети. З цим вантажем ми без утруднень входили в електричку і в вагоні, не знімаючи байдарок, ставили тележку в вертикальне положення. У такому ж вигляді, але з колесами, розгорнутими всередину (рис. 5 Б), троє туристів без праці заносять тележку з двома байдарками на задню площадку автобуса або тролейбуса.
В Карелії на «Ослика» нав’ючували дві байдарки, спорядження і продукти на групу з 4 осіб — загальна вага становила приблизно 200 кг. Укладання «багажу» показано на рисунку 2. Тележка добре проходила з цим вантажем по гравійній і піщаній дорозі, штовхана однією людиною,— а від станції до місця збирання байдарок відстань була близько 3 км!
В карельському маршруті на тележці доводилося перевозити і нерозібрану байдарку (рис. 3). Саме так обійшли небезпечний поріг: по лісовій стежці, на відстань 1,5 км. При цьому в кокпіті була розміщена і частина вантажу іншої байдарки, що проходила через поріг.
Перевозилася байдарка в такому вигляді практично однією людиною — за кормовий штевневий блок; другий же турист лише трохи підтримував її за мотузку форштевня. При всіх видах укладання вантажу застосовувалися брезентові ремені: вони не розтягуються.
Розбірна тележка складається з платформи (рис. 4), несучої опори, двох коліс з напівосями, двох кронштейнів і прив’язних брезентових ременів. У розібраному вигляді колеса, опора і кронштейни укладаються в носовий або кормовий відсік байдарки. Платформа, як правило, не розбирається, а укладається цілком на кільсон. Поперечні зв’язки при цьому розміщуються на шпангоутах і по діагоналі прив’язуються до них мотузками. Платформа не заважає розташуванню екіпажу в байдарці, не стикається з оболонкою.
1—4 — поперечні зв’язки, 5 — заглушки, 6 — пробки, 7 — поздовжні труби платформи.
При тривалих походах по малозаселених районах у зв’язку з великою кількістю вантажу тримісні байдарки часто використовуються як двомісні. Тоді на платформу тележки з метою запобігання оболонці і каркасу байдарки укладається найважчий і громіздкий вантаж (консерви, багаття, рибальські належності, запасні весла тощо). Буває, що на стоянці важко знайти розпірки для двомісної намети. Тележка виручає і тут. Відверніть гвинти, зніміть поперечні зв’язки — і дві труби довжиною по 1,5 м до ваших послуг.
Для платформи використовуються дві дюралюмінієві труби Ø 35 мм і довжиною 1500 мм і чотири шматки такої ж труби довжиною по 394 мм. В місця з’єднання труб з поперечними зв’язками і кронштейнами несучої опори (рис. 4) запресовуються дюралюмінієві пробки відповідного діаметра довжиною 50 мм. З торців труб ставляться дюралюмінієві заглушки (з боку зв’язки 4— на глибину 100 мм, а з боку зв’язки 1 —на глибину 30 мм). В кінці поперечних зв’язків запресовуються дюралюмінієві пробки довжиною 40 мм зі сквозною різьбою М6. Потім на кінцях поперечних зв’язків випилюються або вифрезеруються пази радіусом 17,5 мм для щільного з’єднання з основними трубами. В останніх відповідно до міжцентрових відстаней сверляться отвори Ø 6,5—7 мм. Після цього платформа збирається і фіксується 8 гвинтами М6Х50 з шайбами.
1 — несуча опора, 2 — стійка, 3 — шкворні з напівосями, 4 — колеса. А — ходове положення коліс, Б — транспортне.
Несуча опора тележки (рис. 5) має вигляд літери П з розмірами 429X200 мм. Для неї використовуються обрізки сталевих водо- або газопровідних труб — (зовнішній Ø 26,8, внутрішній Ø 20). Відрізається одна труба довжиною 429 мм і дві труби по 200 мм. В останні з боку осей коліс запресовуються втулки з внутрішнім Ø 16 А3 і довжиною 40 мм. Протилежні кінці труб зрізаються під кутом 45°, з’єднуються під кутом 90° і зварюються автогеном. Для підвищення жорсткості доцільно в місця з’єднання труб вварити трикутні косинки товщиною 5 мм з довжиною приварюваних сторін 30 мм.
Після виготовлення несучої опори розмічаються отвори під болти М8Х80 — для з’єднання її з платформою. На стороні опори довжиною 429 мм з країв відкладаються відстані по 70 мм і сверляться два отвори Ø 8,2 — 8,5 мм (рис. 5). Такі ж отвори робляться і на поперечній зв’язці платформи (див. рис. 4).
1 — опорні пластини, 2 — кутові розкоси, 3 — втулка, 4 — стійка опори.
Кронштейн (рис. 6) складається з двох сталевих опорних пластин товщиною 2 мм, що мають радіус заокруглення 17,5 мм, з двох сталевих куточків 20X20 мм і сталевої втулки шириною 30 мм з зовнішнім Ø 34 мм і внутрішнім — 27 мм. Коли деталі для двох кронштейнів готові, на довгих трубах платформи в обидві сторони від центру поперечної зв’язки на відстані 270 мм сверляться отвори і нарізається різьба М6, потім кріпляться гвинтами опорні пластини. На вертикальних трубах опори на відстані 170 мм (рис. 6) встановлюються і тимчасово закріпляються втулки. Вирізаються і прихоплюються електрозварюванням до опорних пластин і втулок куточки. Слід звернути увагу на те, щоб між стійкою опори і трубами платформи був витриманий кут 90°.
1 — палець, 2 — напіввісь.
Ходова частина складається з двох коліс і двох напівостей, приварюваних до шкворнів (рис. 7); пальці сполучаються один з одним під кутом 90°, потім місце з’єднання пальців проварюється автогеном. Після зачищення зварювального шва і окалини шкворні вводяться в отвори стійок опори і на відстані 12 мм від краю виробляється спільне їх сверління під болт М8. Розмітка і сверління повинні бути виконані точно по центру, щоб при перестановці колеса з положення А в положення Б (рис. 5) отвори стійок опори і пальців збігалися.
Для забезпечення великої вантажопідйомності тележки і легкості ходу колеса Ø 120 мм роблять з дюралюмінію (Д16) на підшипниках № 80201 (4 шт.) з ободом під камеру і покришку моделі Л-155 (12 1/2X2 1/4) від дитячого велосипеда (рис. 8).
1 — диск, 2 — кульковий підшипник № 80201, 3 — напіввісь, 4 — кільце ВЭ-32.
Після виготовлення осей і коліс виробляється їх збирання. На кожну з шийок напівостей (рис. 7 і 8) надівається пружинне кільце, насаджуються по два кулькових підшипники № 80201, встановлюються шайби Ø 18 мм і товщиною 3 мм і гвинтами М4Х10 з потайною головкою кріпляться на осях. На підшипники надіваються колеса і кріпляться пружинними кільцями ВЭ-32. Якщо ж їх немає, то можна застосувати розрізні кільця того ж діаметра з пружинної дроту Ø 2 мм. Для цього канавки під кільце шириною 1,2 мм (рис. 8) розточуються до ширини 2,1 мм.
Після монтажу опори (див. рис. 5) з осями колеса і кронштейни покриваються жовтою нітрофарбою. Ручки тележки і поперечна зв’язка (див. рис. 4) обмотуються червоною ізоляційною стрічкою. Платформа не фарбується.
Збирання тележки просте, воно займає 5—7 хв. До платформи двома болтами привертається несуча опора (див. рис. 5). На стійки опор вільно надіваються два кронштейни (див. рис. 6) і привертаються чотирма гвинтами М8Х30. В стійки вставляються шкворні коліс і закріпляються двома гвинтами. Для збирання необхідно мати викрутку і ключ 12X14.
Труби платформи можна використовувати на байдарці «Салют М-52» (з відповідним конструктивним доповненням) і як щоглу (див. книгу Б. Баркана «300 порад по катерах, човнах і моторах». Л., «Суднобудування», 1975).
Якщо ви хочете мати більш легку тележку тільки для однієї байдарки, то візьміть для платформи дюралюмінієві труби Ø 26—30 мм.
В. БЕХТИН, інженер-механік