«Кишеньковий» веломобіль

«Кишеньковий» веломобіль

Більшості конструкцій веломобілів притаманне жорстке з’єднання рами та осей коліс. Це висуває підвищені вимоги до якості ряду деталей, які неможливо виготовити в домашніх умовах. Відносно висока посадка їздця на більшості веломобілів погіршує стійкість машини на поворотах. Через великі габарити скрутні їх зберігання та транспортування.

Ми спробували певною мірою подолати ці труднощі при конструюванні малогабаритного розбірного веломобіля «Тетра».

Простота його пристрою досягнута завдяки раціональній, на наш погляд, схемі і максимальному використанню деталей від велосипедів «Школяр», що серійно випускаються (колеса, рами і т. д.). До речі, вони є найлегшими та недорогими.

Конструктивні особливості нашого веломобіля полягають насамперед у тому, що він має розбірну раму; привід здійснюється на поворотне колесо; підвіска задніх коліс – незалежна, передбачений нахил задніх коліс щодо вертикалі для забезпечення оптимальних умов їх роботи при поворотах; дах – козирок з регульованим кутом установки.

Мал. 1. Міні-веломобіль "Тетра".
Мал. 1. Міні-веломобіль “Тетра”.

Розбірна рама зварена виготовлена ​​з водопровідних труб. Вона складається з балки рульової колонки, осі задніх виделок, трубок та поперечки сидіння. При розбиранні рами звільняється поперечка сидіння, до якої кріпляться пружини-амортизатори, послаблюються баранчики, витягується вісь і знімається сидіння.

Вузли кріплення задніх коліс виконані із задньої частини рами велосипеда. Щоб протистояти бічним навантаженням на віражах, заднім колесам надано нахил; він досягається деформацією підсідельної труби щодо колишньої каретки на кут 5-10°. У кожну каретку запресована втулка, до неї повертається палець, що фіксується на осі задніх виделок за допомогою гвинта-баранця.

Мал. 2. Основні вузли веломобіля
Мал. 2. Основні вузли веломобіля:
1 – баранець кріплення амортизатора, 2 – пружина-амортизатор, 3 – поперечка сидіння (труба або куточок), 4 – вісь задніх виделок (труба Ø 35 мм, L – 600 мм), 5 – палець М24 (Д16Т), 6 – втулка (капролон, скло, 6) 8 – гвинт-баранчик (М8), 9 – трубки кронштейна сидіння (Ø 22 мм і Ø 42 мм), 10 – гайка-баранчик (М16), 11 – розпірна скоба з різьбовими хвостовиками (М16), 12 – балка рульової колонки (3).

Вузли задніх коліс «підресорені». Як амортизатори використані підсідельні пружини мотоцикла. Кожна із пружин одним кінцем закріплена у верхній частині вузла задніх коліс, а іншим, різьбовим кінцем із баранцем, — на поперечині сидіння.

Більш ефективні амортизатори можна виготовити з відрізків вакуумних шлангів Ø 50…40 мм і довжиною 200…250 мм, в які вставляються тяги зі сферичними наконечниками. Кінці шлангів стискаються хомутами або дротом.

Для кріплення приводу також використовується задня вилка з кареткою, що встановлюється на поворотній вилці переднього колеса.

Мал. 3. Вузол керма
Мал. 3. Вузол керма:
1 – П-подібне кермо, 2 – хомут керма, 3 – штанга керма, 4 – ребро, 5 – болт (М8), 6 – хомут кріплення (від сідла), 7 – кронштейн, 8 – баранчик (М8), 9 – рульова колонка.

Вузол керма. Саме кермо має похилу додаткову колонку, яка є одночасно кронштейном педального вузла. На ній для встановлення керма використовується хомут кріплення сідла. Штанга керма має спеціальне ребро, яке входить до пазу колонки, здійснюючи жорстке з’єднання з поворотним вузлом.

Кермо П-подібної форми встановлено рукоятками вгору: у ці ручки вставляється каркас даху козирка. На хомуті керма гайка замінюється баранчиком, який служить для фіксації керма в найбільш зручному положенні.

Мал. 4. Амортизатор (варіант)
Мал. 4. Амортизатор (варіант):
1, 4 – тяги, 2 – шланг, 3 – хомут.

Шатуни педалей взято від дорослого велосипеда. Для зменшення енергетичних витрат і зручнішого натискання на педалі корисно збільшити довжину шатунів до 200-220 мм в залежності від вашого зростання.

Бажаючим зробити двомісну модель рекомендуємо подовжити вісь виделок задніх коліс для того, щоб встановити на неї другу раму. Вузли першого та додаткового кермів з’єднуються при цьому поперечною тягою.

Для транспортування, перенесення та зберігання веломобіля у розібраному вигляді зручно використовувати великий («альпіністський») рюкзак або чохол від байдарки.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕЛОМОБІЛЯ

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕЛОМОБІЛЯ

Довжина машини, мм … 1500
Ширина, мм … 800
Висота, мм … 900
Висота з дахом, мм … 1100
Маса, кг … 20
Швидкість, км/год … до 30
Габарити в упаковці, … 800x700x350

М. ІЛЬЇН, А. ШЕЛЯКІН

Рекомендуєм почитати

  • Робот для малювання на яйцях
    Великдень уже на носі, а значить - час творити чудеса. І якщо тобі набридли звичайні фарбування, я покажу, як зібрати справжнього робота-художника, який малюватиме на яйцях! Знайомся -...
  • «ДЖИП» – НАДІЙНО І ПРОСТО
    Переваги цього автомобіля – конструктивна простота, надійність у дорозі та висока прохідність. Збудував його Станіслав Хопшаносов із Єревану. Жителі столиці Вірменії люблять автомобілі...