Здавалося б, настільки простий інструмент лопата, що змінити в ній або вдосконалити її конструкцію навряд чи можливо. Держак та штик — ось і вся пристрій. Тим не менше, існує чимало варіацій цього досить давнього землеробського (і не лише!) знаряддя. А пошуки його модернізації тривають. Зокрема — і нашими читачами, про що свідчить наведений нижче лист.
Тим, хто змушений часто братися за лопату, хочу подарувати пораду, присвячену нашому вічному святу «звільненого від оплати» дачного праці. Але спочатку — невелика передісторія.
Перебуваючи на дачі й приречено перекопуючи пресловуті 6 соток, та ще й з хворим хребтом, лаяв уже все. Як раптом придумав, на мою думку, чудовий вихід із ситуації. Виручила звичайна мотузкова петля. Виявилося, що якщо прив’язати її до держака в районі штика й обернути на півоборот навколо держака, можна перетворити важку, але добровільну дачну фізичну працю на корисне й приємне заняття, порівняне з бодібілдингом.
Наприклад, берете ви цю петлю в ліву руку, робите один оберт навколо держака проти годинникової стрілки, а правою рукою беретеся за самий верх держака. Тепер після традиційного заглиблення лопати валите правою рукою держак направо, лівою рукою тягнете за мотузку, і коли лопата з землею підніметься — просто послаблюєте хват правою рукою. Під вагою пласта й під дією півобороту мотузкової петлі лопата сама перевернеться, скидаючи землю. Використаний півоборот відновлюється обертанням держака правою рукою на 180°.
Якщо у вас лопата з рукояткою-заступом, з півоборотом працювати складніше, але петля й у цьому випадку сослужить добру службу, звільнивши вас від необхідності нахилятися після кожного заглиблення.
Спосіб особливо рекомендується людям з хворим хребтом, оскільки виключає будь-які нахили.
Так! Будете копати — обов’язково надівайте брезентові рукавиці — адже не завжди ж ви копаєте, ненадовго й мозолі набити.
Напівсерйозно ділився з вами цілком серйозним досвідом.
«Моделіст-конструктор» № 12’2011, А. ДЗІСЬКО