Для виготовлення цієї легкої та зручної тележки — незамінного помічника городника та садівника — знадобиться лише те, що й так знайдеться в будь-якому дачному або сільському господарстві. Зате послужить вона на будь-яких допоміжних роботах: доставлений на ділянку вантаж перекинути в потрібне місце, посадковий матеріал підвезти, за водою з каністрами поїхати.
Завдяки велосипедним колесам у неї краща, порівняно з тачкою, прохідність, а знімна стінка робить її самосвальною при розвантаженні сипучих матеріалів — піску, перегною, землі.
КУЗОВ
Він збирається з підходящих залишків будівельних матеріалів. Найпростіше, звичайно, використовувати фанери, навіть тонку. Її можна брати в два шари, скріпляючи їх між собою по краю цвяхами в загин або склеюючи будь-яким наявним клеєм або старою олійною фарбою. Такий кузов легший. Але можливі й щитові днище та борти — з ДСП або тонких дощок типу вагонки, сплочених в єдину площину на поперечних брусках.
1 — велосипедне колесо; 2 — вісь (сталь, пруток); 3 — кронштейни осі (сталь, смуга); 4 — борти кузова (фанера s12, 987×330); 5 — горизонтальні стиковочні куточки кузова; 6 — вертикальні стиковочні куточки кузова; 7 — днище кузова (фанера s12, 1000×580); 8 — окантовка днища; 9,12 — окантовка бортів; 10 — знімна стінка кузова (фанера s12, 604×315); 11 — окантовка знімної стінки кузова; 13 — ручка (сталь, труба 1/2″); 14 — опора (сталь, труба 1/2″); 15 — заглушки. А — кріплення опори та ручки до борту; Б — окантовка борту та стику з днищем; В — окантовка днища
Верхні та вертикальні кромки бортів, а також верхня кромка знімної стінки кузова для міцності окаймлюються П-подібним дюралюмінієвим профілем. Таким же способом зміцнюються передня та задня кромки днища. Інші кромки щитів спеціального посилення не потребують, оскільки борти з днищем з’єднуються металевими куточками 30x30x3 мм. Куточки встановлюються і на стиках бортів зі знімною стінкою (з деяким відступом від бортів, щоб утворилися пази для вставки стінки). Стінка, таким чином, опиняється між торцями бортів та куточками і не потребує додаткового кріплення. Крім того, її верхня окантовка на кінцях виконана у вигляді гачків, для з’єднання з куточками «в замок».
ХОДОВА ЧАСТИНА
Після того, як кузов зібрано, можна приступати до монтажу ходової частини. Підбираються два однакові велосипедні колеса (краще передні). Якщо є зварювальний апарат, то їх осі приварюються встик до металевого прутка, який виконує роль загальної осі.
Якщо зварювання недоступне, то у коліс розбираються осьові втулки, колеса надіваються на загальну вісь і фіксуються гайками з шайбами (якщо кінцевіки різьбові) або шплінтами на кінцях осі. Перед насадкою осьові втулки рясно заповнюються густою мастилом (наприклад, солидолом).
Вісь кріпиться до куточків кузова металевими смугами: на кінцях кожної з них сверляться отвори, потім смуги обвивають вісь і привинчуються болтами або, в крайньому випадку, шурупами. Місце кріплення осі підбирається так, щоб воно опинилося на відстані приблизно однієї третини довжини тележки, тоді вагове навантаження на руки, з урахуванням похилого положення тележки під час транспортування вантажу, буде меншим.
РУЧКА ТА ОПОРА
Для виготовлення ручки та опори тележки підійдуть газові або водопровідні труби. Їх П-подібна форма може бути отримана на стандартному трубогибному пристрої або на попередньо виготовленому дерев’яному шаблоні, однаковому як для ручки, так і для опори. Кінці труб краще заглушити пробками або кришками.
Перед встановленням на тележку обидві деталі ретельно зачищаються та фарбуються олійними фарбами (переважно яскравих тонів).
Ручка кріпиться до бортів тележки болтами, причому бажано, щоб їх було не менше трьох, а кінці ручки заходили трохи далі місця кріплення осі коліс.
Опора фіксується на бортах ближче до їх передніх кромок, теж болтами з гайками назовні, з таким розрахунком по висоті, щоб встановлена під завантаження тележка приймала горизонтальне або злегка нахилене вперед положення.
«Моделіст-конструктор» № 6’2002