Колодязь і в наш час має не менше значення, ніж раніше, особливо з урахуванням популярності дачного та котеджного будівництва. Жодна водопровідна вода, навіть пропущена через сучасні фільтри, не може зрівнятися з колодязною.
За своєю корисністю колодязь заслуговує на те, щоб його видима частина не просто виконувала захисні функції, але й була прикрасою, служила ще й декоративним елементом оформлення ділянки. Тим, хто має свій колодязь, рекомендуємо при обладнанні його наземної частини не обмежуватися простим козирком з кришкою, а відділити козирок, наприклад, так, як показано на фото. Зображена тут дахова надбудова підійде і для діючого колодязя, а може служити і просто його імітацією, красивою деталлю куточка відпочинку, якщо ви не маєте можливості викопати колодязь.
1 — фундамент; 2 — кладка основи; 3 — крокви; 4 — обв’язка крокв; 5 — накладна планка-притиск для руберойду; 6 — підкоси-розпірки; 7 — стяжка крокв; 8 — обшивка крокв; 9 — руберойд; 10 — черепиця; 11 — ковзова дошка; 12 — торцева стійка; 13 — торцева стяжка крокв; 14 — здвоєні крокви під підкіс-розпірку; 15 — стовпчаста опора-основа
Запропонований варіант дахової надбудови фахівці називають «датський колодязь». Його основа являє собою кільце з великих неотесаних каменів, скріплених цементним розчином. Внутрішній діаметр його — 1,2 м, а зовнішній — 1,5 м. Така масивна кам’яна кладка потребує солідного фундаменту. Ним можуть служити вже наявні бетонні кільця викопаного колодязя або виконані спеціально, що закладаються на глибину промерзання ґрунту взимку для даної місцевості. З метою економії матеріалу такий фундамент має не суцільну кільцеву форму, а виконаний у вигляді ряду бетонних стовпів, що згодом з’єднуються в кільце лише у верхній частині.
Намітивши місце для фундаменту, знімають під нього 15-см шар ґрунту по діаметру майбутньої кладки. Потім по цій окружності викопують канаву глибиною 200 мм і шириною 300 мм, в якій за допомогою бура (наприклад — садового) свердлять кілька отворів на глибину 600 мм. Отриману таким чином форму заливають бетоном до рівня землі, і ще до повного схоплювання розчину укладають перший ряд кам’яної кладки.
Одночасно з заливанням фундаменту і кладкою першого кільця встановлюють дві стовпчасті опори під навіс колодязя, що зміцнюються в кам’яній кладці і його фундаменті цементним розчином. Після схоплювання бетону продовжують кладку. Для надання їй «старовинного» вигляду в розчин можна додати щебеню, і заглиблювати розчин між каменями на 6 — 12 мм.
Сам навіс складається з даху трикутного перерізу, що збирається окремо на землі і потім надівається, наче своєрідна папаха, на ці дві опори. Останні можуть виконуватися як з цільного бруса або стовпа, так і складатися з двох дощок. Дахова частина з’єднується з ними додатково за допомогою чотирьох розпірок.
Як уже зазначалося, дах збирається попередньо на землі з брусів 50×100 мм. Спочатку крокви однієї сторони з’єднують з ковзом і нижньою поздовжньою планкою. Крокви іншої сторони зручно зміцнювати, поклавши першу напівзбірку на землю: оскільки кут між схилами 90°, крокви другої сторони займуть зручне для роботи вертикальне положення. Крокви обох схилів скріплюються поперечними брусками.
Перш ніж переходити до встановлення каркаса даху на несучі стовпи, треба у верхній їх частині виконати пази під ковзовий брус. Чотири підпірки даху з’єднуються з несучими стовпами в шип, з похилими пазами; з кроквами вони скріплюються болтами.
Перед встановленням даху на опори його схили підготовляються під обшивку, яка складається з трьох шарів. Перший, найнижчий (обрешетка), може бути дощатим або фанерним, накладеним безпосередньо на крокви. По цьому шару укладається руберойд, а поверх нього — керамічна черепиця, сучасна метало-пластикова плитка або шифер. Торцеві сторони даху можуть бути обшиті дошками.
Завершує будівництво встановлення дерев’яного ворота або металевого колеса-шківа з підв’язаною на мотузці або ланцюгу дерев’яною кадкою.
«Моделіст-конструктор» № 4’2008, за матеріалами журналу «Микеник ілюстрейтед» (Англія)