Першу маятникову пилу я виготовив за кресленнями, запропонованими В. Зайцевим у журналі «Моделист-конструктор» № 12 за 1985 р. Справді, для роботи з металом відрізним колом цей інструмент просто незамінний, але для роботи з деревом необхідно надати пилі ще й поздовжній рух. Тому довелося виготовити інший варіант.
Конструкція другої маятникової пили, порівняно з першою, має такі додаткові можливості:
– здійснюється поздовжній хід;
– електродвигун кріпиться на кронштейні і здатний переміщатися по рамі, щоб здійснювати натяг ременя і не залежати від одного розміру довжини ременя;
– пилу можна повернути навколо осі і встановити кут від 0° до 45°, що буває необхідно під час виготовлення деяких видів шипів столярних виробів;
– пила може фіксуватися від гойдання в будь-якому положенні;
– є упор, що дозволяє встановити глибину пиляння.
На рисунку 1 показано загальний вигляд маятникової пили без захисних кожухів ременя та дискової пили.
1 – рама; 2 – стіл; 3 – каретка; 4 – кронштейн; 5 – підйомний стіл; 6 – повзун; 7 – підйомний гвинт; 8 – стопорний гвинт; 9 – електродвигун N=0,4 кВт, n=1500 об./хв
Станок складається з таких основних вузлів:
Рама (поз. 1) встановлюється у втулку каретки і після балансування закріплюється (балансування слід проводити з установленими електродвигуном і захисними кожухами).
1 – корпус; 2 – стійка; 3 – вісь; 4 – хомут (2 шт.); 5 – втулка (6 шт.); 6 – кутник; 8 – підшипник 180501; 9 – болт M12x50; 10 – гайка M12; 11 – шайба 12.65Г; 12 – болт М8х20; 13 – шайба 8.65Г; 14 – шайба 12; 15 – маслянка
– Стіл (поз. 2) є листом товщиною 5 мм розміром 700×450 мм, установленим на ніжках із квадратної труби перерізом 40x40x2,5 мм, для жорсткості розкріплених у поздовжньому та поперечному напрямках рівнополичними кутниками розміром 35×4 мм.
– Каретка (поз. 3, рис. 2).
– Кронштейн для установки електродвигуна (поз. 4, рис. 5) встановлюється на раму і кріпиться чотирма болтами.
– Підйомний стіл (поз. 5).
– Повзун (поз. 6, 2 шт.).
– Підйомний гвинт М20 (поз. 7).
– Стопорні гвинти (поз. 8, 2 шт.).
– Електродвигун (поз. 9).
Креслення столу, підшипникового вузла пили та підйомного столу неодноразово друкувалися в журналі, тому, думаю, немає потреби повторюватися.
1 – втулка; 2 – основа (сталевий лист 240×240, s5); 3 – кутник 100x100x8; 4 – стійка (швеллер № 6,5); 5 – упор (кутник 40x40x4)
На рисунку 2 показано каретку в зібраному вигляді, що складається з: корпусу (поз. 1), стійки (поз. 2), осі (поз. 3), хомутів (поз. 4, 2 шт.), втулок (поз. 5, 6 шт.), кутників (поз. 6 і 7, по 2 шт.), підшипників N180501 ГОСТ 8882-75 або N80203 ГОСТ7242-81 (поз. 8, 6 шт.).
1 – втулка; 2 – стійка (швеллер № 6,5); 3 – пластина; 4 – болт М12х14
Корпус каретки (рис. 3) — зварний. Складається з основи (поз. 2) розміром 240×240 мм, виконаної зі сталевого листа товщиною 5 мм; стійки (поз. 4, швеллер № 6,5 L=210 мм); опорного кутника (поз. 3); втулки (поз. 1) і кутника (поз. 4), призначеного для кріплення хомута фіксації рами пили.
1 – втулка; 2 – плитка; 3 – вісь; 4 – гайка М8
Деталі корпусу каретки та стійки (рис. 4), як і на рисунках деяких інших вузлів, не показані, оскільки всі розміри наведено на «збірках».
1 – хомут; 2 – гайка М8
Болт М12х14 (рис. 4, поз. 4) слугує обмежувачем глибини пиляння.
1 – плита; 2 – кутник 35x35x4; 3 – гайка М8
На фотографії обкладинки видно захисні щитки з гуми, що запобігають потраплянню тирси на напрямні станка.
«Моделист-конструктор» № 6’2016, А. ЧМИРЬ, м. Ізюм, Харківська обл., Україна