Водні мотоцикли, або скутери дуже популярні серед любителів і спортсменів-водномоторників. Цей вид транспорту розширив номенклатуру плавзасобів, вносить свою лепту в розвиток туризму та сприяє активному відпочинку, дозволяє краще пізнати свій край у подорожах вихідного дня…
А як бути, якщо на садовій ділянці або в селі є тільки маленький ставок або річка? Цікавий варіант водного скутера з ластовим рушієм запропонували хлопці з гуртка Юних техніків м. Коломиї.
Коливання ласта здійснюються за допомогою велосипедного керма. При цьому мікроскутер може рухатися в будь-якому напрямку, демонструючи унікальну маневреність. Такі можливості можна застосувати в повній мірі на маленькій акваторії під час гри в «п’ятнашки». Їзда на скутері дозволяє в ігровій формі швидко «накачати» м’язову масу рук, ніг та черевного преса. Мікроскутер має невелику вагу (18 кг) і легко переноситься за ручки, закріплені на палубі, а невеликі габарити дають можливість перевозити його на багажнику автомобіля, закріпленому на даху. Відсутність шумного бензинового мотора дозволяє використовувати мікроскутер, практично, на будь-якій доступній акваторії.
1 – палуба; 2 – упор для ніг; 3 – килимок; 4 – опора сидіння; 5 – кермо; 6 – платформа сидіння; 7 – ручка; 8 – днище мікроскутера; 9 – хвильовий рушій – ласт
Якщо у когось з’явиться бажання зробити подібний скутер (рис. 1), то його виготовлення почніть з палуби (1), розміри якої наведені на рисунку 2. Палубу радимо вирізати з 3-мм фанери за пропонованим нами кресленням. Днище (8) також можна виготовити з тонкої фанери. Робіть так: перенесіть контур розгортки (рис. 3) на тонку фанеру або оргаліт і виріжте за ним. По пунктирних лініях надріжте заготовку на половину товщини фанери. Відігніть борти по контуру транця (рис. 4). Тільки врахуйте, що пунктирні лінії (рис. 3) на площинах днища (у вигляді трикутників) служать орієнтиром для приклеювання трикутних рейок (10) – ребер жорсткості (рис. 5). По краю з’єднуваних площин на відстані від краю попарно просвердліть отвори діаметром 1 мм під дротяні скрутки (11), як показано на рисунку 5 (вид А) з кроком 150 – 200 мм. Після скручування дротом заготовок листів корпусу ретельно проклейте кути зсередини і ззовні смужками тканини на водостійкому клеї. Трикутна ложбинка по центру кормової частини корпусу служить для підвищення остійкості маленького судна – корма корпусу роздвоюється і набуває катамаранних якостей.
Потім закріпіть за допомогою клею транець (12).
Більш легкий корпус можна виготовити з тонких плит будівельного пінопласту, склеєних з перехльостом. Пінопласт обробіть звичайною терткою. У будь-якому разі кути корпусу слід обклеїти тонкою тканиною (13), як показано на рисунку 5. Приклейте будь-який варіант корпусу до палуби.
Далі виготовте опору сидіння у вигляді короба або ящика. Для цього з тонкого оргаліту або фанери виріжте бічнини опори сидіння і по контуру профілю приклейте дерев’яні рейки перерізом 20×20 мм. Для полегшення монтажу радимо використовувати дрібні цвяхи.
Тепер можна вирізати і приклеїти на бічнини сидіння носову (рис. 9) і задню (рис. 10) накладки. Після повного висихання клею один-два рази просочіть усі внутрішні і зовнішні поверхні синтетичною оліфою. Зовнішню поверхню пофарбуйте на ваш смак яскравими емалями серії ПФ. За допомогою меблевих кутників, розташованих ззовні, прикріпіть опору сидіння до корпусу мікроскутера. Як кріплення використовуйте шурупи.
За допомогою пір’яного свердла («перки») для дерева просвердліть вертикальний скрізний отвір діаметром 30 мм в опорі сидіння і по розмітці в корпусі – під балер керма.
Щоб вода не потрапляла в корпус, потрібно вклеїти вертикальну пластикову трубу, що виконує роль дейдвудного пристрою (рис. 10), яка також забезпечує легке коливальне обертання рушія. Дейдвудний пристрій робіть так: візьміть велосипедне кермо (5) і подовжте його вертикальну трубу – балер (17) до 800 мм. Змастіть балер солидолом і намотайте на нього п’ять-шість шарів склотканини на епоксидній смолі. Можна використовувати звичайну тканину. Бажано отримати зовнішній діаметр пластикової труби (20) близько 30 мм – за розміром отворів в корпусі і опорі сидіння. Вклейте отриману заготовку в корпус. Ретельно промажте всі шви «кашкою» з епоксидної смоли і деревних тирси. Після вклеювання відріжте зайвий матеріал вертикальної труби настільки, щоб верхня частина виступала на 150 мм, а нижня – майже на 60 мм. Розмір визначається за наявним ластом з метою забезпечення його кругового обертання.
Вставте балер керма в дейдвудний пристрій і закріпіть знизу шурупом (22) дерев’яну болванку (21), що імітує ступню плавця. Болванка служить для швидкого надівання гумового ласта (9), купленого в магазині, як показано на рисунку 11, і саморобного (рис. 7).
Ласт можна виготовити з товстої гуми, склеївши її, як показано на рисунку 7. Виріжте центральну частину ласта (14) і по обидва боки гумовим клеєм приклейте по дві бічні накладки (15 і 16). Закріпіть отриманий гумовий ласт (9), як показано на рисунках 1 і 7, на балері керма (17) за допомогою накладки (18).
Для перенесення мікроскутера закріпіть за допомогою шурупів на палубі чотири дверні ручки (7).
Щоб ноги не ковзали по палубі, встановіть, як показано на рисунку 1, упор (2) і сітчасті накладки – килимки (3). Упор для ніг зробіть з труби від старої розкладашки. З поролону товщиною 50 мм виготовте м’яке сидіння (6) і обтягніть його шкірзамінником. Прикріпіть подушку на опору сидіння за допомогою дрібних шурупів.
Тепер можна випробувати скутер на воді і ще раз переконатися в його унікальній маневреності. Спробуйте рухатися вперед і назад, а також швартуватися під час руху боком, різко змінювати напрямок руху. Якщо ви з друзями зробите кілька таких машин, то можна буде пограти в популярну гру «П’ятнашки», а також влаштувати недалекий похід по річці.
На закінчення радимо перед кожною грою надівати рятувальний жилет. Якщо ваш скутер випадково перевернувся, то не треба панікувати – при герметичній опорі сидіння і такому ж корпусі він сам повертається в нормальне положення. Забиратися на скутер з води краще всього з корми, спираючись ногами на мотузку, прив’язану до задніх дверних ручок. Бажаємо Вам щасливого плавання!
«Моделіст-конструктор» №10’2016, В. ГОРІН, А. ЄГОРОВ