«Після публікації в 12-му номері 1971 року журналу «Моделіст-конструктор» статті «Знайомтеся, «Тулпар» ми отримали чимало листів від читачів із проханням надіслати креслення та опис тих чи інших вузлів електромоторолера «Тулпар». Оскільки надіслати кожному окремо креслення ми не можемо, звертаємося до вас із проханням надрукувати їх у журналі».
Лабораторія мікролітражної техніки, Алма-атинська обласна станція юних техніків
Моторолер «Тулпар» виготовлено на базі дитячого самоката виробництва НДР. На рисунку 1 показано, як перероблено задню частину рами самоката. Раму 4 обрізано, до неї приварено дві труби 5 з наконечниками для колеса та майданчики з кутового заліза для кріплення двигуна з редуктором 6 чотирма гвинтами 13.
1 — колесо від карта, 2 — ведена шестерня, 3 — ведуча шестерня, 4 — основна рама, 5 — наварна труба, 6 — редуктор, 7 — підшипник, 8 — ковпак, 9 — втулка заднього колеса, 10 — диск, 11 — вісь, 12 — ланцюг, 13 — гвинт.
Передню частину рами залишено без змін, за винятком керма та вилки. Останню через застосування ширших коліс розширено. Шини 1 взяті від карта, модель В-29, 3,5 X 5, діаметром 300 мм. Диски коліс виточені з алюмінію. На рисунку 2 наведено їхні основні розміри. На рисунках 3 і 4 — розміри передньої та задньої втулок. Вісь переднього колеса за конструкцією така сама, як задня, але трохи коротша. Колеса встановлені на кулькових підшипниках № 202. Підшипники коліс зовні закриті пилостійкими ковпаками 8 від коліс мотоцикла К-55.
Обшивка кузова, переднє крило та щит виготовлені з листового дюралюмінію товщиною 1 мм, потім обклеєні склотекстилем на епоксидній смолі.
Як привід застосовано електромеханізм УР-6, що використовується в електрообладнанні літаків. УР-6 — редуктор з шестеренною та черв’ячною передачами, з електродвигуном МУ-431. Використовувати УР-6 без переробок неможливо через велике передатне число редуктора. Тому в редукторі прибрано черв’ячну передачу, на місце черв’яка поставлено виточений зі сталі вал, на один кінець якого насаджено шестерню, зняту з черв’яка, а на інший кінець насаджують шестерню 3 ланцюгової передачі на заднє колесо. Таким чином у редукторі залишається лише шестеренна передача з передатним відношенням Z = 3. Шестерня 3 має 7 зубів, саморобна, закріплена на валу гайкою та утримується від провороту шпонкою 13. Ланцюг 12 задньої передачі — від велосипеда. Задня шестерня має 23 зуби, кріпиться до ступиці чотирма болтами.
Живлення електродвигун отримує від 24-вольтового акумулятора 12САМ-28, також що застосовується на літаках. Ємність 28 А·год. В акумуляторі перемичка, що з’єднує 6-ту та 7-му банки, перепиляна, і від них зроблено виводи на перемикач. Перемикач з’єднує обидві половини акумулятора паралельно або послідовно, що дає 12 або 24 В і дозволяє регулювати швидкість.
Зарядний пристрій — звичайний випрямляч з вихідною напругою 24 В та струмом 3 А, з живленням від мережі 220 В.
«М-К» 7’73, В. ЄГОРОВ, керівник лабораторії, м. Алма-Ата