Журнал «Моделіст-конструктор» передплачую давно, майже з самого його початку; багато корисного почерпнув для себе.
Відгукуючись на ваш заклик бути не тільки читачем, а й автором, вирішив написати про свій досвід виготовлення сітки-рабиці. Сам спосіб і пристосування настільки прості, що доступні кожному, хто хотів би обгородити дачну ділянку, зробити вольєр для птиці, клітку чи загін для іншої живності.
Звичайно, нині в продажу можна знайти практично будь-який матеріал, але з’явився інший вид дефіциту — грошовий. А за запропонованою технологією можна працювати навіть із обрізками дроту. У свій час я переглянув багато літератури й нічого, окрім загальних схем, не знайшов. Тому до багатьох моментів доходив на практиці. Сподіваюся, мій досвід комусь стане у пригоді.
1 — стіл; 2 — штир; 3 — ніж для навивки дроту; 4 — циліндр-крокоутворювач зі спіральною щілиною; 5 — рукоятка; 6 — кронштейн.
А — передній кінець дроту.
Для самостійного виготовлення сітки-рабиці підійде не надто жорсткий дріт діаметром до 4 мм. Звісно, простіше й продуктивніше механізована навивка сітки з бухти дроту. Зате при ручній роботі можна використовувати будь-які дротові обрізки. Мені, наприклад, дісталася дротова оплітка броньованого кабелю. Її доводилося розплітати, для зручності рубати на шматки довжиною до 2 м, а ще й очищати від бітуму (від випалу довелося відмовитися, бо згорав цинковий шар, і дріт ставав занадто м’яким).
Все обладнання складається з робочого столу та найпростішого механізму навивки. Довжину столу диктує передбачувана ширина сітки, а його ширина може бути 300—400 мм. На стільниці встановлені механізм навивки й кілька штирів для кріплення вже сплетеної смуги сітки.
Механізм навивки складається з гвинта — порожнистого сталевого циліндра зі спіральною щілиною і кронштейна для кріплення його до столу. Усередині циліндра обертається плоский ніж зі сталевої смуги, ширина якого майже дорівнює внутрішньому діаметру циліндра (DBH). Під час навивки ніж приводиться в обертання рукояткою, а захоплений ним дріт протягується по щілині, завдяки чому формуються осередки сітки.
Технологія виготовлення сітки наступна. Ніж повертають у циліндрі до збігу його площини з отвором, куди вставляють передній кінець дроту. Останній загинають за край ножа й заправляють у початок гвинтової щілини. Потім обертанням ножа формують першу ланку сітки. Далі дріт при обертанні ножа переміщується по витках щілини; при цьому на вході в щілину створюється натяг дроту і водночас він вирівнюється.
Отримані ланки при русі вплітаються в попередні смуги, а кінці дроту після завершення чергової навивки загинають, щоб полотно сітки не розсипалося. Для зменшення тертя дріт перед входженням у механізм навивки слід змащувати.
Спіральна щілина може бути отримана на токарному верстаті в режимі нарізання метричної різьби. При цьому крок щілини має бути удвічі більший за DBH циліндра (або ширину ножа), бо зі зменшенням кроку зростає зусилля при навивці. Ширина щілини має бути не меншою за два діаметри використовуваного дроту, а кількість витків на циліндрі — не більше трьох-чотирьох.
При ручній навивці за день можна виготовити до шести погонних метрів доброякісної сітки.
1 — електродвигун; 2 — редуктор; 3 — механізм навивки; 4 — передача ремінна; 5 — бухта дроту; 6 — сітка; 7 — стіл.
Можливий і механізований спосіб навивки, коли ніж приводиться в обертання електродвигуном. Для цього підійде двигун потужністю 1,5 кВт, наприклад, трифазний на 1500 об/хв, підключений до звичайної однофазної мережі за неодноразово описаною у журналі схемою. Оптимальну кількість обертів ножа (40—60 об/хв) забезпечить черв’ячний редуктор із передаточним числом 15, з’єднаний з електродвигуном через шківи за допомогою ремінної передачі. Цей варіант зручний при використанні бухти дроту, яка подається безперервно на всю ширину сітки й автоматично заплітається в процесі навивки; залишається тільки вчасно зупиняти двигун ножною педаллю, відрізати й загинати кінець чергової смуги та заправляти його для отримання наступної.
Г. КАРПАЧ