Кожен автоводій знає, як іноді важко запустити двигун автомобіля зимовим ранком після тривалої стоянки. Проте порівняно простий пристрій із живленням від мережі змінного струму напругою 220 В істотно полегшить це завдання. Пристрій складається з двох частин (рис. 1): одна — мережеве джерело живлення (напруга 12—14 В); друга частина змонтована в моторному відсіку автомобіля. З’єднані вони між собою за допомогою спеціального роз’єма.
У моторному відсіку за допомогою кронштейна (рис. 2) закріплено плату, на якій змонтовані кнопка SB1 (для «прокручування» та пуску двигуна), перемикач SA1 «акумулятор — мережа» і вилка роз’єма Х1 (для підключення до джерела живлення).
Пристрій забезпечує прокручування колінвала двигуна, а також запуск двигуна ключем замка запалювання або кнопкою SB1 при увімкненому запалюванні. При цьому від джерела живлення енергію отримує акумулятор автомобіля.
Роботу пристрою розглянемо на прикладі автомобіля ВАЗ-2101. Під’єднуємо джерело до бортової мережі за допомогою роз’єма Х1 (рис. 1). Перемикач SA1 встановлюємо в положення «мережа», а саме джерело під’єднуємо до мережі 220 В. Ключ запалювання переводимо в положення «вимкнено». Натисканням кнопки SB1 здійснюємо прокручування колінвала двигуна. При цьому живлення від акумулятора через контакти кнопки SB1 подається на тягове реле. Живлення від джерела через контакти 1—2 перемикача SA1 надходить на тягове реле і далі через замкнені контакти тягового реле — на обмотку стартера.
Запуск двигуна здійснюється ключем запалювання, як зазвичай. При увімкненому запалюванні запуск здійснюється також при натисканні кнопки SB1.
1, 10 — з’єднувальні проводи, 2 — штирі, 3 — перемичка, 4 — важіль перемикача, 5, 6 — контакти перемикача, 7 — кнопка, 8 — основа, 9 — кронштейн кріплення.
При використанні пристрою на автомобілях «Москвич-2140» і «Запорожець» у роботу вступають контакти 1—2 кнопки SB1, які перешкоджають потраплянню струму від джерела в систему запалювання автомобіля під час роботи тягового реле. Провід, що з’єднує контактну пластину «КЗ» на тяговому реле та затиск «ВК» котушки запалювання, необхідно від’єднати. Решта відбувається так, як описано вище.
Після завершення роботи пристрій відключають від мережі та від автомобіля, а перемикач SA1 встановлюють у положення «акумулятор».
У якості трансформатора Т1 використано перероблений автотрансформатор ЛАТР-1М. Переробка полягає в наступному. Обмотку ділять на дві рівні за кількістю витків частини. Обидві половини з’єднують паралельно і домотують 45—50 витків проводу Ø 1,5 мм. Це буде мережева обмотка. Після прокладання шару ізоляції намотують обмотку II, що складається з 15 витків проводу перерізом 40—50 мм2.
1 — з’єднувальні проводи, 2 — трубка Ø 10 мм, 3 — корпус.
Діоди — ВК-200 (або інші, розраховані на випрямлений струм не менше 200 А) встановлені на текстолітовій платі без радіаторів.
Роз’єм Х1 — саморобний. Корпус розетки (рис. 3) виготовлений з текстоліту або іншого ізоляційного матеріалу. У корпус запресовані або вклеєні гнізда (мідна трубка Ø 10×1 мм), до яких припаяні з’єднувальні проводи. Вилка змонтована на платі (рис. 2). Перемикач «акумулятор — мережа» також саморобний. Його пристрій видно з того ж рисунка.
Проводи, якими здійснюється живлення стартера, повинні мати переріз 30—40 мм2 і бути якомога коротшими. Наявність конденсатора С1 не обов’язкова.
«М-К» 10’91, Л. ВОВК, с. Шарівка, Харківська обл.