Будь-який індивідуальний забудовник прагне полегшити важку фізичну працю під час виконання різних будівельних робіт, намагаючись за можливості їх механізувати. Але, як це часто буває, електроенергії на ділянці в цей час ще немає.
Один із найважчих, але необхідних видів робіт — приготування розчину та бетонних сумішей. При цьому важливе значення має як продуктивність, так і якість перемішування.
Зрозуміло, що лопата та корито цих проблем не вирішують, тому забудовники в подібній ситуації прагнуть придбати або виготовити бетономішалку з ручним приводом. Однак буває непросто визначитися з варіантом конструкції та обрати оптимальний. Так було і зі мною. Ознайомившись із запропонованими відповідними механізмами на будівельних ринках і вивчивши спеціальну літературу, зрештою… розробив свій варіант. А конструкцію зробив практично з наявних під рукою матеріалів і піддав її ґрунтовним випробуванням під час будівництва власної дачі.
Тепер удосконалений проєкт цієї бетономішалки пропоную читачам журналу «Моделіст-конструктор».
Зовні моя бетономішалка практично не відрізняється від собі подібних. Рама зроблена у формі правильної призми, покладеної на бічну грань, змішувач — барабанного типу. Незвичне в моїй бетономішалці лише те, що її обичайка не зварена, як зазвичай, у замкнений циліндр, а в останній своїй чверті загнута всередину по спіралі й подовжена до перетину з діаметральною площиною (навіть трохи більше), що проходить через початок цієї чверті.
Така конструкція змішувача дозволяє обійтися без лопатей, ребер та інших внутрішніх пристроїв для перемішування компонентів: воно відбувається частково під час обертання барабана й повністю — у момент спадання компонентів із внутрішнього краю обичайки на зовнішню площину (як вода у водоспаді).
1 — поздовжнє обв’язування рами (кутник 32x32x4, 2 шт.); 2 — майданчик для встановлення транспортної ємності (рифлений сталевий лист s3); 3 — поперечина (кутник 28x28x3, L712); 4 — лоток (сталевий лист, s1); 5 — вісь ручки (Ст3, круг 20); 6 — важіль ручки (Ст3, смуга 30×4); 7 — фланець змішувального барабана (Ст3, лист s1,5, 2 шт.); 8 — половинка підшипника ковзання (дерево твердих листяних порід, брусок 32×20, L70, 4 шт.); 9 — накладка (Ст3, лист s10, 2 шт.); 10 — перемичка (Ст3, лист s3); 11 — стійка рами (кутник 32x32x4, L835, 4 шт. — попарно дзеркально відображені); 12 — вісь барабана (Ст3, круг 26); 13 — обичайка барабана (Ст3, лист s1,5); 14 — вал барабана (Ст3, круг 26); 15 — ручка (Ст3, труба 25×2); 16 — стяжка (Ст3, смуга 30×1,5, L160); 17 — поперечне обв’язування рами (кутник 32x32x4, L787, 2 шт.); 18 — транспортна ємність (відро)
Ще одна перевага моєї бетономішалки перед іншими — у неї немає спеціального завантажувально-розвантажувального люка, який треба щоразу відкривати перед вивантаженням суміші з барабана й герметично закривати після завантаження компонентів. Це значною мірою скорочує час циклу приготування суміші, тобто підвищує продуктивність обладнання. Але й це ще не все. У звичайних бетономішалках досить складно визначити ступінь готовності суміші. Я ж спостерігаю за перемішуванням під час самого процесу, а за потреби додаю воду практично без зупинки, не знижуючи продуктивність обладнання, але забезпечуючи високу якість суміші.
Для обичайки потрібен досить великий за площею сталевий лист. Але при потребі цю деталь можна зварити (або навіть з’єднати заклепками) із двох або кількох листів меншого розміру. Точно так само можна скомпонувати з кількох листів металу й лоток.
Рама бетономішалки (обв’язка та стійки) зварена переважно зі сталевого рівнополичного кутника 32×32 мм.
Слід зазначити, що креслення установки розроблені для її виготовлення в обладнаній майстерні, де є можливість різання, згинання та зварювання металу, а також виконання токарних і свердлильних робіт. Однак це не повинно зупиняти саморобників — адже прототип цієї бетономішалки я виготовив буквально «на коліні» — з того матеріалу, що був під рукою.
Так, обичайку виконав із покрівельного заліза, фланці — з 10-мм фанери, раму — з дерев’яного бруса. Усі деталі між собою були скріплені болтами М5 — М6. Але й за допомогою такої примітивної конструкції мені вдалося приготувати весь необхідний обсяг бетону — для зведення фундаменту дачного будиночка й отримання розчину для оштукатурювання його стін.
Для приготування суміші завантаження компонентів: піску, гравію (щебеню), цементу — може здійснюватися в будь-якій послідовності, але краще цемент завантажувати між інертними матеріалами. Процес перемішування починається після заливання в змішувач води — при цьому полегшується ковзання суміші по стінках барабана. Практика показала, що для отримання якісного розчину достатньо 10–15 обертів барабана, на що витрачається 20–30 секунд. Таким чином, цикл приготування суміші визначається в основному часом завантаження в змішувач складових бетону. Для економії часу (і сил) на доставку готової суміші бетономішалку можна встановити безпосередньо над опалубкою.
У мішалці за кілька хвилин із успіхом можна приготувати й глиняне тісто. Тільки суху глину треба попередньо подрібнити до крихти розміром 3–5 мм.
Розвантаження суміші здійснюється повільним обертанням барабана за годинниковою стрілкою.
Після роботи мішалку необхідно промити. Для цього в барабан треба залити води (близько відра) й активно його обертати. Щоб очистити внутрішню частину від залишків підсохлого розчину або бетону, крім води, слід засипати в барабан деяку кількість гравію, а ще краще — щебеню й також активно повертати.
Г. КАСАТКІН