Досвід картоплеводів свідчить: голландська технологія вирощування коренеплодів — найефективніша, а витрати праці при цьому мінімальні. І рядки чисті, рівні, і врожай відмінний. А основа всього — правильно організована посадка і, природно, хороший інвентар.
Пропоную читачам невелику розповідь про саму технологію, а також конструкцію невеликого ручного комбайна — випробуваного помічника картоплевода. Його зможе змайструвати будь-який початківець-самодільник.
Після того як город оброблений, на всій площі нарізають канавки під картоплю. Наприклад, тим самим ручним комбайном. У них накидають насіннєві бульби, краще пророщені, але можна і просто полежалі 3 — 5 днів на світлі. Потім між канавками проходять комбайном або плужком-окучивачем (розробка опублікована в журналі «Моделіст-конструктор» № 5’97) — і вся картопля виявляється присипаною так, як вимагає агротехніка.
Деякі при закриванні насіннєвого матеріалу намагаються замість комбайна або плужка-окучивача використовувати досить поширені диски. Однак незабаром відмовляються від них, бо при м’якій оранці диски, глибоко врізаючись у землю, вивертають величезні грудки.

1 — рукоятка (труба 21×2,5), 2 — грядиль (труби 21×2,5, 27×2,5 і 45×7,5), 3 — вісь навіски (труба 32×2,5), 4 — канавкоутворювач (від сільгосптехніки, доопрацьований, 3 шт.), 5 — гвинт M12 стопорний (6 шт.), 6 — гайка M12 (6 шт.), 7 — маркер (2 шт.).
А при обробці комбайном або плужком бульби потрапляють у сприятливі умови, оскільки з усіх боків оточені добре розпушеною, м’якою ґрунтом. За швидкістю та дружністю проростання насіннєвий матеріал при цьому значно випереджає сходи на контрольних ділянках старого, класичного методу. До того ж сильні дощі «забивають» картоплю, посаджена «по класиці». Голландський же метод успішно протистоїть стихії — адже вода тут зосереджується внизу, в міжряддях, самі рядки залишаються в ідеальному стані.
Коли картопля сходить і з’являються невеликі бур’яни, потрібна прополка. Для цього годяться грабельки або культиватор (мотика), опис та ескізи яких неодноразово публікувалися на сторінках «Моделіста-конструктора».
Тільки бур’яни не втихомиряться, через якийсь час вилізуть знову. А коли досягнуть у висоту кількох сантиметрів — тут вже не обійтися без плужка або дискового окучника. Треба пройтися ними по всьому полю, залишаючи за собою лише рівні рядки картоплі. Її стебла біля основи трохи присипаються землею, і город одразу набуває доглянутого вигляду.
Через деякий час окучування плантації слід повторити більш ґрунтовно. Головне — не дати бур’янам заплутати все поле.
Викопувати врожай картоплі за голландською технологією теж зручніше. До того ж цю операцію легко механізувати.
Тепер про сам комбайн. Це — трилезве сільгоспзнаряддя, яке, якщо немає мотоблока, тягнуть за собою удвох. Але при легкій ґрунті достатньо й однієї людини. Робочі органи у такого ручного комбайна змінні, кріпляться стопорними гвинтами до осі навіски. Як основні використовуються стрілчасті канавкоутворювачі, схожі на згаданий плужок-окучивач. Їх можна взяти готовими (від списаної сільгосптехніки) або виготовити з 3-мм листа високоміцної, зносостійкої сталі за прикладною розгорткою. Глибина канавки при цьому вийде близько 90 мм, а ширина — достатня для накидання насіннєвих бульб.
У місцях приєднання грядиль фіксується стопорними гвинтами, що дозволяє повертати вісь навіски по відношенню до рукоятки і тим самим забезпечувати оптимальне (агротехнічне) заглиблення канавкоутворювачів. Легко регулюється і ширина міжряддь.

На осі навіски, по обидва боки від грядиля, є Г-подібні маркери з втулково-гвинтовою фіксацією — своєрідні маяки. Сигнальний кінець одного з них, висунутий на потрібну відстань, рухається під час нарізання канавок і посадки картоплі строго по попередній канавці. Комбайн при цьому робить три нові «ложа» для бульб.
Інший маркер (при засунутому першому) використовується, коли комбайн тягнуть у зворотний бік. Така зміна відбувається досить швидко — для цього на втулках з дротяними маяками передбачені гвинти-«барашки». Причому втулки перед приварюванням трохи згинаються, щоб маркери з високоміцного сталевого прута входили в них з невеликим тертям.
Можна, засунувши і взагалі не використовуючи маркери, тягнути комбайн так, щоб один канавкоутворювач йшов по попередній борозні. Однак будуть нарізатися лише дві нові канавки.
М. ВАЛУЙ, м. Мена, Чернігівська обл.
