Сьогодні ми представляємо універсальну електрокосарку для скошування трави на газонах і формування кущів.
Колись я працював мотористом садово-паркових машин, або просто бензинових газонокосарок. Часто доводилося стригти траву й кущі в незручних місцях і на обмежених площах. А наявні коси й великі ручні ножиці мало пристосовані для таких робіт. Ось я й вирішив полегшити свою працю — придумати переносний ручний інструмент для стрижки кущів, клумб і газонів. Цікавився вітчизняним і зарубіжним досвідом побудови таких механізмів, накидав кілька ескізів косарок із різними приводами, зокрема електричним. Однак до реалізації ідеї було далеко: то не влаштовував один вузол, то інший.
Нарешті після довгих пошуків вийшла електрокосарка, яка, як мені здається, вигідно відрізняється від аналогів універсальністю конструкції й може використовуватися для стрижки не лише бровок і незручних місць на газонах, а й кущів. Назвав її ЕКУ-1: електрична косарка, універсальна, перша. Ось деякі її особливості.
1, 2, 3 — скошування трави біля стін будівель, між кущами, на схилах, 4 — оформлення крон кущів.
Перш за все — легкість, вага 1,3 кг. Це має велике значення під час обробки кущів, адже інструмент доводиться годинами тримати на вазі. Штанга-рукоятка зроблена «ламкою», що дає змогу змінювати положення ножа залежно від умов роботи й рельєфу поверхні, яку підстригають.
ЕКУ-1 скомпонована просто: до електродвигуна з ріжучим елементом на кінці вала прикріплено кожух, а до кожуха — довга штанга-рукоятка. Двигун типу ДПМ-35 розрахований на постійний струм 24 В, його потужність 72 Вт, частота обертання вала 9000 об/хв. Подібний застосовують на деяких марках транзисторних переносних магнітофонів, а також у системах автоматики. Але можна використовувати електродвигуни від кавомолки чи пилососа. Правда, доведеться посилити ізоляцію, оскільки джерелом електроживлення тоді стане безпосередньо мережа змінного струму, а вага косарки збільшиться приблизно до 3 кг.
1 — ніж, 2 — купол захисного кожуха, 3 — електродвигун, 4 — «ламке» пристрій, 5 — труба рукоятки, 6 — кнопка й важіль увімкнення, 7 — штепсельний роз’єм, 8 — мікроперемикач реверсу, 9 — кабель, 10 — промінь захисного кожуха.
Ріжучий елемент (ніж) виготовлений із двох тонких дюралюмінієвих пластин, з’єднаних гвинтами М4. Між ними вставлені леза безпечної бритви так, що вони виступають із пластин на 0,5 мм. Це виключає поломку ріжучої кромки, крім того, застосування лез звільняє від постійної турботи про гостроту ножа.
Щоб захистити двигун від випадкових ударних навантажень, можна зробити два окремі ножі, шарнірно закріплені на фланці. Під час виготовлення їх потрібно ретельно відбалансувати, інакше косарка швидко вийде з ладу.
Під час роботи двигуна відцентрова сила стабілізує ножі в радіальному напрямку, і вони легко рубають траву, а при ударі об твердий предмет відхиляються назад, пом’якшуючи удар.
1 — промінь захисного кожуха, 2 — лезо бритви, 3, 10, 13, 18 — гвинти М4, 4 — верхня пластина ножа, 5 — нижня пластина, 6 — фланець ножа, 7 — гайка М4, 8 — вал електродвигуна, 9 — електродвигун, 11 — купол захисного кожуха, 12 — фланець двигуна, 14 — прокладка, 15 — вушко, 16 — гайка-метелик М3, 17 — вилка, 19 — втулка, 20 — труби «ламкого» пристрою.
Зверху ніж закритий захисним кожухом; він складається з купола й «променів», виконаних із тонкого листового дюралюмінію. Промені, що захищають леза від поломки й допомагають скошувати стебла рослин, з’єднані з куполом відгинами на епоксидному клеї. Кінці променів мають виступи, що задають висоту зрізу трави.
До кожуха кріпиться й штанга-рукоятка, зроблена з дюралюмінієвої лижної палиці. На її верхньому кінці є штепсельний роз’єм, кнопка увімкнення двигуна й подвійний мікроперемикач реверсу. Від них провід по трубі йде до двигуна. (У разі живлення від мережі змінного струму рукоятку виготовляють із пластикової лижної палиці.)
1 — вилка, 2 — гвинт М4, 3 — втулка, 4 — коса труба, 5 — отвори для болта-фіксатора вихідного положення, 6 — труба рукоятки, 7 — болт-фіксатор проміжного положення, 8 — труба-кожух, 9 — кабель.
На нижньому кінці труби кріпиться вилка з «ламким» пристроєм. Вилка з поздовжніми рифами жорсткості — із тонкого листового дюралюмінію. «Ламкий» пристрій — трубка, прикріплена до вилки гвинтом М4 на епоксидному клеї. У ній зроблено вирізи для зміни положення ріжучого елемента косарки. До вушок захисного кожуха штанга-рукоятка фіксується гвинтами з гайками-метеликами.
На малюнку показано можливі варіанти використання косарки з такою рукояткою. Очевидно, що інший інструмент навряд чи дав би подібні зони досяжності. Крім того, для скошування трави на ділянках із нерівними межами замість ножа можна застосувати відрізок нейлонового шнура або металевої гітарної струни.
«М-К» 6’85, А. БОЧКОВ